Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Yo, парниша! Сегодня расскажу вам историю, которая запомнится на всю жизнь! Короче, солнечный день, смотрю я стримы в
Доту онлайн, и вижу — один бро по нику
StonedWarrior реально рубит нашу любимую игру. В комментариях люди валятся от его склешни, и меня одолевает реальная зависть.
Конопля наша не терпит долгого ждатья, и я достаю свои зарание готовые закладки. В общем, я ломлю на кухню, включаю режим "повар", и, главное, без глюков. Смесь то получается огонь, и невзначай себе слегка драпнул.
Ну, а дальше всё пошло по плану! Я решил развести на хоровод друзей. Позвонил им и сказал, что у меня сегодня на стриме прикол будет – я купил...
внимание, сюрприз!... кокаин! Они в шоке, но я всю молодежь знаю, и знаю, что им по дырочкам надо. Так что они сразу сухари выкинули, бросили свои дела и побежали со мной.
"Лол, Тачка, ты че, сука, молодец, маза флекс!? Давай давай быстрее!" – они тащатся, но я знаю, что я лучший из них всех. Вместе со своими стаканчиками мы вкалываем это чудо вживую, чтобы и геймплей помимо смехуечков был нереальным.
"Парни, молчухи, похоронимся", – говорю я, и мы весь вечер разъезжаем на танчиках, режем армии врагов, а все это на кокаине! Это был дурдом, настоящие глюки начинают, а мозги плавятся от взрывов в игре.
Но в итоге нас начинает травить паранойя, и мы всячески добиваемся успехов. Ближе к утру мне начало казаться, что все мы переходим в другие измерения. Я начал внюхивать монитор, уверенный в том, что именно оттуда идут наводки.
И тут, братцы, происходит что-то непонятное. Я видел, как мои друзья превращаются в странных существ, монстров из игры, а сам я становлюсь героем своего собственного фильма. Все слилось в одну кучу, и я уже не отличаю реальность от галлюцинаций.
Оказывается, кокаин – это не шутки, это нереальная бомба, и ты либо с ним, либо летишь на встречу опасностям. Я попал в темные просторы своей души, и меня раздробило на кусочки. Все остальное – просто пятно.
И вот я тут сижу, уже совсем один, потому что друзья меня бросили на произвол судьбы. Я стал просто угрозой для всех, и это меня грызет. Кажется, я понял, что адреналиновые игры и наркотики – это попытка уйти от реальности, но на самом деле – это просто зарок на гибель.
Остерегайтесь, парнишки, лучше валяться дома и стримить, чем ломиться в такую херню, как наркотики. Играйте чисто и кайфуйте без глюков. Всем мира и удачи!